Коли Ісус Христос жив на землі, Він організував Свою єдину Церкву, незалежну від культурних або історичних традицій людей (Послання до Ефесян 4:4--6), щоб люди могли повернутися до Небесного Батька. Але під тиском зовнішніх і внутрішніх чинників (2 Послання до Солунян 2:1--3) первісна Церква Ісуса Христа була забрана з землі незабаром після смерті перших апостолів. Зникло джерело Божественного проводу -- одкровення через апостолів і пророків, була втрачена влада священства. Натомість люди почали звертатися до інших джерел для розуміння віровчення. Просте і ясне віровчення було змішано з філософіями людськими, а священство перетворилося на професію. Зазнала втрат і повнота текстів Святого Писання (Книга Мормона, 1 Нефій 13). Християнство розкололося на численні конфесії, що не мали єдиного віровчення. Апостол Петро пророкував, що Ісус відновить Свою Церкву до Другого пришестя (Дії 3:19-21).
Ісус Христос почав відновлення Своєї Церкви на землі через пророка Джозефа Сміта у 1820 р.
